Повного і однозначного визначення терміна форс-мажор, яке можна було б широко використовувати в практичній договірній практиці, в українському законодавстві немає. Відсутня також чітка регламентація такої категорії, як у Цивільному, так і в Господарському кодексах України. В договорах його іноді ототожнюють з непереборною силою, іноді виділяють як принципово відмінні поняття, іноді вважають поняттям більш широким(таким що включає в себе непереборну силу). Категорія непереборної сили, на думку деяких юристів, включає в себе лише стихійні природні явища(пожежі, буревії, повені, замерзання моря тощо), в той час, як категорія форс-мажор враховує виключно події суспільного життя, суспільні явища(рішення вищих органів влади, війни, революції, заборона експорту, імпорту тощо), які сторони самі визначають в договорі як право на звільнення від майбутнього виконання зобов’язань за договором, якщо такі події будуть відбуватися в період дії договору. Виходячи з різних нормативно-правових актів, в яких він вживається, можна визначити змістовне навантаження терміна форс-мажор і подекуди з різним значенням. Тобто, в нього включаються різні обставини природного та соціального характеру. По-різному визначаються і правові наслідки форс-мажору. Форс-мажорною обставиною в договірних відносинах є зовнішня, для сторін за договором, обставина, що, як правило, не можна передбачити в момент укладання договору, запобігти її виникненню, яку не можна уникнути, або ж попередити її наслідки, і яка не викликана з вини жодної із сторін і створює неможливість виконання договору, його частини або конкретного зобов’язання. При цьому вирішальну роль має той факт, що обставина, яка викликала неможливість виконання положень договору, аби бути визнаною форс-мажорною, тобто такою, що звільняє від відповідальності, повинна бути непередбачуваною в момент укладання договору.
З огляду на диспозитивність цивільно-правових відносин, сторони можуть самостійно передбачити в договорі, що саме вони вважають чи відноситимуть до форс-мажору і, таким чином, звільнити сторону від відповідальності за невиконання договору з причин виникнення таких обставин.
Враховуючи вижчевикладене, можна дійти висновку, що чіткої позиції стосовно того, що є форс-мажор, і що визначає це поняття, не має. Відповідно, під форс-мажором сторони будуть розуміти те, що вони зазначать в цьому визначенні в своєму договорі.

Євстратова Олена Олексіївна, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу.