До прийняття Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV поняття позички не існувало. Але перш ніж розпочати розгляд таких правочинів, як позичка та позика, необхідно згадати про поняття власності.
Тільки власник вправі розпоряджатися майном на свій розсуд. Відповідно, власник вступає у цивільно-правові стосунки з іншими особами і по відношенню до його майна можуть виникати певні договірні зобов’язання в інших осіб.
До таких договірних зобов’язань і відносяться позика, позичка, найм (оренда).
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
За таким договором користувачеві передається індивідуально визначена річ, якою він володіє і користується, але не має права розпоряджатися на свій розсуд.
Після закінчення строку користування користувач зобов’язаний повернути цю саму річ індивідуально визначену річ її власникові.
Основними ознаками договору позички є: передача речі не у власність, а у користування; користування річчю є обов’язково безоплатним; користування річчю є строковим; передається завжди індивідуально визначена річ; обов’язковість повернення тієї самої індивідуально визначеної речі.
Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.
Договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Позичкодавцем можуть бути фізична або юридична особа.
Якщо позичкодавець не виконує обов’язку передати річ у користування, друга сторона має право вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків. Така вимога повинна бути пред’явлена користувачем позичкодавцеві, а у разі виникнення спору – до суду.
Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.
Кожна із сторін договору позички, укладеного на невизначений строк, може відмовитись від договору у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі позички нерухомого майна – за три місяці.
Позичкодавець має право на відчуження речі, переданої ним у користування. До набувача речі переходять права та обов’язки позичкодавця.
Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому у користування. Він може придбати передану йому у користування річ , але тільки на рівних умовах із іншими покупцями.
Права та обов’язки сторін за договором позички визначаються безпосередньо договором. Користувач зобов’язаний: користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі; користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; повернути річ по закінченні строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передачі.
Користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Тобто користувач має право в односторонньому порядку відмовитися від договору позички та повернути річ у будь-який час, не чекаючи закінчення строку договору. Це правило зумовлене безоплатним характером договору позички, оскільки дострокове повернення речі позичкодавцеві не може негативно вплинути на його майнові інтереси. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніше семи днів до повернення речі.
Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, укладеного без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.
Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.
Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Приватний нотаріус
Вінницького міського
нотаріального округу                       В.М.Мультян