Як розподіляються земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків?

     1. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

     2. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.

     3. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

     4. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

- Які права мають власники земельних ділянок?

     Власники земельних ділянок мають право:

   а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу,

спадщину;

   б) самостійно господарювати на землі;

   в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

   г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці

загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також інші

корисні власти­вості землі;

   ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

   д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

- Який порядок відновлення порушеного права

власників земельних ділянок встановлено законом?

     Підприємства, установи та організації, які здійснюють геолого-знімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за по­годженням із землекористувачем. Строки і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін. Проведення розвідувальних робіт на землях заповідників, національних дендрологічних, ботанічних, меморіальних парків, поховань і археологічних пам’яток дозволяється у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України. Підприємства, установи та організації, які проводять розвідувальні роботи, зобов’язані відшкодовувати власникам землі та земле користувачам усі збитки, в тому числі неодержані доходи, а також за свій рахунок приводити займані земельні ділянки у попередній стан. Спори, що виникають при проведенні розвідувальних робіт, вирішуються у судовому порядку.

- поясніть Поняття «недієздатна особа».

     За логікою слід почати з визначення того, кого можна вва­жати недієздатним. От що говорить із цього приводу Цивіль­ний кодекс: «фізична особа може бути визнана судом недіє­здатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними» (ст. 39 ЦК). Що ми можемо почерпнути з цього визначення?

     Перше. Ми тепер знаємо, що призво­дить до недієздатності. Це — психічний розлад. Але не будь-який психічний розлад, а тільки такий, що приводить лю­дину у стан, у якому вона не розуміє, що робить, або не може керувати своїми діями. Суд при розгляді справи в обо­в’язковому порядку призначає судово-психіатричну експер­тизу й, виходячи з її висновків, ухвалює рішення.

     Друге. По­ки суд не оголосив людину недієздатною, вона такою не вважається (навіть якщо фактично «відповідає» вказаним ознакам).

     І третє. Людина, визнана недієздатною, не може укладати жодних договорів. Жодних. Від її імені діє опікун. Це особа, що призначається органами опіки і піклування на підставі рішення суду. Тільки опікун має право розпоряд­жатися майном недієздатного, і тільки він може ставити свій підпис під договором.

     Крім недієздатних осіб, законодавство виділяє обмежено дієздатних. До цієї категорії належать особи, що страждають на психічний розлад, який істотно впливає на їхню здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (ст. 36 ЦК). Такі особи укладають договори тільки з дозволу піклувальника.